Концепція технології

Мета технології – формування структури образно-логічного мислення, яке забезпечує плавний перехід від наочно-образного до словесно-логічного мислення (сутність математики проявляється перш за все в якості, стилі мислення); розвиток творчості, мовлення, виховання моральних якостей; ознайомлення з об’єктами природного та предметного довкілля.

Критерії педагогічної технології формування математичної компетентності дітей дошкільного віку:

Системність (комплексність, цілісність) – особлива якість множини певним чином організованих компонентів, що має інтегральні властивості, які відсутні в кожного окремого компонента.

Комплексність – скоординовані та узгоджені усі компоненти (зміст, методи, форми, засоби) системи.

Цілісність – система має загальну інтегровану якість при збереженні специфічних властивостей компонентів (кожного окремого конспекту математичної діяльності).

Науковість – здійснено аналіз досягнень педагогічної та психологічної науки та практики, поєднано традиційну методику формування елементарних математичних уявлень з новими елементами:

концепція змістовного узагальнення – В. В. Давидов;

сутність та співвідношення знання та мислення – Е. В. Ільєнков;

ґенеза динамічного образу – М. В. Ричік;

процесуальна природа наукового знання – Г. П. Щедровицький;

діяльнісна інтеграція – О. Ф. Лосєв.

Структурованість (логічність, алгоритмічність).

Логічність – описовий аспект технології виражається в логіці та чіткості дій, зафіксованих у програмі та навчально-методичних посібниках.

Алгоритмічність технології складається з окремих занять, практичних ситуацій для кожного вікового періоду, які проводяться в певному порядку (навчальні, контрольні). Конспекти занять мають чітку структуру, що передбачає кілька взаємопов’язаних етапів: 1. Мотивація діяльності. 2. Постановка проблеми, яка потребує використання нового знання. 3. Адекватна предметно-перетворювальна діяльність, 4.  Відтворення нового способу дій у типовій ситуації. 5. Розвивальні завдання. 6. Підсумок заняття.

Розгорнуті конспекти дають можливість проводити заняття в певній послідовності (у кожному конкретному випадку) для розв’язання навчальних, розвивальних і виховних завдань.

Керованість (діагностування, оптимальність, відтворювання).

Діагностування передбачає проведення контрольних занять (1, 12, 24, 36 заняття) у кінці кварталу. Це дає можливість отримати інформацію про оволодіння математичними знаннями та практичним досвідом кожною дитиною та створити програму її індивідуального математичного розвитку.

Оптимальність – досягнення максимуму результату при мінімумі затрат досягається за рахунок наявності конспектів занять, демонстраційного та роздавального матеріалу, зошитів з друкованою основою, методичних рекомендацій.

Відтворюваність – забезпечується можливість відтворення технології або її окремих елементів незалежно від майстерності педагога.

Детермінованість – алгоритм технології розкриває характер і умови кожної дії та виключає випадковість у їх виборі. Проведення занять за запропонованим алгоритмом є цілеспрямованим процесом, повністю керованим, який не передбачає змін. Цей процес, може бути повторений будь-ким (вихователь, батьки, гувернер) за однакових вихідних даних та передбачає отримання однакових результатів.

Результативність – за умов точного виконання алгоритму відбувається досягнення мети – оволодіння узагальненими математичними уявленнями та уміння раціонально розв’язувати практичні задачі.

Програмно-методичне забезпечення технології:

– дворівнева профільна (базовий, високий) програма, що надає педагогові можливість ураховувати індивідуальні особливості, інтереси та здібності дітей, перспективи їхнього розвитку;

– методичні посібники для вихователя: конспекти занять та практичні ситуації;

– робочі зошити з друкованою основою для дітей;

– роздавальний матеріал для дітей (на електронному носії);

– діагностичний інструментарій (контрольні заняття);

Організаційні форми: індивідуальна, групова, фронтальна. Дидактичний матеріал дає можливість педагогу самостійно обрати форму навчання, відповідно до умов.

Організація навчання за допомогою активних методів: моделі, моделювання; практичні завдання; проблемні ситуації та запитання, діалогічне спілкування, обмін судженнями за темою засвоєння матеріалу, способами пояснення, пошукова діяльність, актуалізація досвіду.